Класичне римське право (пізня республіка і принципат)


Поступово в римському праві відбуваються суттєві зміни. Проходить відмова від юридичного формалізму, утверджуються принципи «рівності сторін», «справедливості», «доброї совісті». Переворот у судочинстві відбувається приблизно в 150 р. до н. є. Суддя більше не вільний у своєму рішенні, він мусить керуватися запискою (т. зв. формулою) претора, посадової особи, у чиї функції входив попередній розгляд справи. Обидва претори при вступі на свої посади видавали едикти, де встановлювалися правила, якими повинні були керуватися судді при розгляді справ. Преторський едикт з часом стає важливішим джерелом нового права, законотворчим актом. Кожний претор при вступі на посаду підтверджував перевірені на практиці едикти своїх попередників, додаючи щось своє. Крім того, перед переданням у суд кожної конкретної справи претор вислуховував обидві сторони і складав юридичну формулу позову. Судді інколи давалася вказівка зробити так, а не інакше, інколи ж - повна або часткова свобода.
Старе квірітське право замінюється преторським, тобто тими нормами, що були вироблені внаслідок правотворчої роботи вищих посадових осіб (преторів) з урахуванням, як правило, досягнень світової юридичної думки того часу.
Під час процесу позивач і відповідач були змушені користуватися послугами юристів. Найбільш знаменитими правознавцями тієї доби були: Прокул, Сабін, Гай, Папініан, Помпоній, Павел, Ульпіан. Перші два поклали початок двом напрямам римської юриспруденції: проку-ліанському та сабініанському.
Відбувається поступове зближення трьох форм права: цивільного (Закони XII таблиць, постанови народних зборів, коментарі юристів), преторського (едикти преторів) та т.

зв. jus gentium права народів, тобто тих юридичних процесів, де обидві сторони були інозем-цями. Судочинство в останньому випадку здійснював перегрінський претор (з 242 р. до н. е.), процес проходив у набагато простішій формі.
У період імперії діяв екстраординарний процес. Чиновник - суддя розглядав справу по суті відразу після виступу сторін та їх адвокатів. У суді почав вестися протокол, вводилося суддівське мито та стягнення судових затрат. Рішення суду звично спиралися на едикти імператора, влада якого вважалася джерелом правосуддя. Допускалася апеляція.
Зрушення в економіці загалом поширювалися на юриспруденцію. Римське цивільне право класичного періоду є предметом самостійного спецкурсу (40 годин), тому обмежимося лише найбільш загальними зауваженнями.
Саме римськими юристами було введено поділ на право приватне (інтереси окремих осіб, наприклад, власність, сім'я) і право публічне (норми, які, за визначенням Ульпіана, «стосуються становища Римсь-кої держави як цілого»). В першому випадку винний присуджувався, як правило, лише до штрафу чи відшкодування збитків потерпілому. При розгляді усіх справ суддя виясняв сам факт протизаконного діяння, наявність умислу (dolus malus), необережності (culpa) чи непідсудності (casus). Римськими юристами розроблено поняття складу злочину (delictum).
Ці орієнтири права зберігалися і у середньовіччі - у тих державах, що запозичили римське класичне право, та у подальшому у праві буржуазних країн.

Класичне римське право (пізня республіка і принципат)

  1. Питання та завдання до теми
    Якими були основні риси царського періоду? Чим відзначався період республіки щодо організації державної влади? Як відбувався перехід від республіки до імперії? Що собою являли Закони ХІІ таблиць? Які реформи провів Сервій Туллій? Назвіть основні періоди державного розвитку у Давньому Римі. Визначте провідні джерела давньоримського права. Проаналізуйте специфічні риси принципату та домінату.
  2. Висновки
    Суспільний лад Давнього Риму характеризувався рабовласницькими відносинами. Рабовласницькі відносини мали неефективний характер, тому вже у V ст. н.е. формуються нові ранньофеодальні відносини, пов’язані з пекулієм і колонатом. Державний лад давньоримської держави пройшов досить складний шлях розвитку – від царського правління до республіки, диктатури та імперії, котра мала форми принципату та
  3. 7. Класичне римське право
    Звичайно аналіз загальних положень класичного римського права починають з аналізу популярної сентенції Ульпіана, котрий зазначав, що вивчення права поділяється на дві частини: публічне та приватне право. Публічне право — це те, що стосується становища римської держави, приватне — те, що стосується користі окремих осіб; існує корисне у суспільному відношенні і корисне у приватному відношенні (Д.
  4. 5. Етапи розвитку Римського права
    Оскільки формування та розвиток римського права відбувалися протягом майже тисячоліття, для систематизації матеріалу необхідним є виокремлення визначальних етапів розвитку Римської держави та права. Торкаючись періодизації розвитку Риму, як держави, найпростішим буде притримуватися поширеного поділу історії Риму на три періоди: 1). Архаїчний (царський) — 753-509 рр. до н. є. 2). Республіканський
  5. РАБОВЛАСНИЦЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО. ДРЕВНІЙ РИМ
    Феномен Римської імперії не може не вражати. Західна Римська імперія проіснувала від 753 р. до н. є. (рік заснування Риму) по 476 р. н. є. Східна Римська імперія - Візантія, чий розвиток здійснювався на базі римського права та римських традицій державного будівництва, проіснувала ще тисячу літ - до 1453 р. Під владою Риму опинилися обширні території -від Альбіону до Іудеї, від Вірменії - до
  6. Висновки
    Європейське право в період класичного середньовіччя було в царині канонічного права, яке спираючись на «Божу справедливість» виробила чітку ієрархію правових норм і принципів, їх застосування. Ця особливість канонічного права створювала прецедент раціональної конкуренції між суб’єктами правовідношень – представниками світської влади, які створювали свої власні правові системи з інститутом фахових
  7. Підрозділ 1 РИМСЬКЕ ПРАВО ЯК «МАТЕРИНСЬКА ПРАВОВА СИСТЕМА»
    Підрозділ 1 РИМСЬКЕ ПРАВО ЯК «МАТЕРИНСЬКА ПРАВОВА
  8. СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ (СНД)
    міждержавне об'єднання, створена на основі Угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав, підписаного в Мінську 8 грудня 1991 р. представниками трьох республік колишнього СРСР- Республіки Бєларусь, РСФСР і України. Угода ратифікована 12 грудня 1991 р. постановою ВР РСФСР. Устав СНД прийнятий у Мінську 22 січня 1993 р. ратифікований ВР РСФСР 12 квітня 1993 р. Відповідно до зазначеної угоди
  9. І Рівень (15 балів)
    1. На яких принципах базується державний устрій США? 1) консерватизму 2) соціалізму 3) федералізму 4) лібералізму 5) демократичному централізмі. 2. Назвіть організацію терору яка слугувала німецькими фашистами задля захвату влади у Німеччині? 1) «Народний фронт» 2) «чорні бригади» 3) «Червона гвардія» 4) «штурмові загони» 5) «Рицарі хреста». 3. Яка форма правління проголошується у Франції
  10. 8. Формування філософії римського права
    Виявлення сутності і принципових засад римського права, неможливе без характеристики його філософи (тобто, світоглядного пояснення сутності римського права, його розуміння і покликання, оцінки під кутом зору людського буття, існуючої в ньому системи цінностей). Формування філософії римського права починається в останні два сторіччя перед початком нашої ери і триває практично весь період
  11. Питання та завдання до самоконтролю
    Зробить графік етапів Французької буржуазної революції. Назвіть основні положення «Декларації прав людини і громадянина». Яку форму правління закріпила Конституція Франції 1791 р? Який державний механізм встановила Перша республіка? У чому суть якобінської диктатури? Який її механізм? У чому полягав карально-репресивний характер декрету «Про ворогів народу»? У чому суть режиму консульства? Дайте
  12. Пояснення до термінів
    Абсолютизмом (від лат. absolute – необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія, самодержавна влада. Це форма правління, за котрої верховна влада повністю належить одній особі – монархові. Конкордат – договір між Папою Римським, як головою Римсько-католицької церкви, та яким-небудь головою держави. Курфюрсти – князі найбільших німецьких князівств. Ордонанс – королівський
  13. Додаткова література до теми
    Берман Г. Дж. Рейт Ч. Дж. Римское право и общее право Европы // Государство и право. – 1994. – № 12. История Европы. – М. 1998. – Т. 1. История государства и права зарубежных стран: Учеб. / К.И. Батыр, И.А. Исаев, Г.С. Кнопов и др.; под ред. К.И. Батыра. – М. 2007. История Древнего Рима: Учебник / Под ред. В.И. Кузищина. – М, 1981. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: Навч. посіб.
  14. Питання для самоконтролю:
    Дайте характеристику органів влади та управління Великобританії у зазначений період. В чому полягали особливості зовнішньої політики Англії? Охарактеризуйте політичну систему Англії. Що таке «тетчеризм». Які причини та наслідки кризи та розпаду Четвертої республіки у Франції? Охарактеризуйте політичну систему П’ятої республіки у Франції. Як розпалась французька колоніальна система? Яким чином
  15. § 5. СОЦІАЛІСТИЧНА ПРАВОВА СІМ'Я
    Соціалістична правова сім'я в умовах світової системи соціалізму утворила третю велику сім'ю права, яку було виділено за ідеологічним критерієм. Правові системи країн, що входили до соціалістичної правової сім'ї, належать до романо-германської правової сім'ї. В цих правових сім'ях схожі норми права, джерела права, система права, юридична термінологія, юридична наука, що були утворені на базі

Рекомендуем ознакомится: http://senatm.com