Тема. Держава в Середньовічній Європі

Після цього уроку учні:

• називатимуть держави, що утворилися після розпаду Франкської імперії;

• показуватимуть на карті держави, що утворилися після розпаду імперії Карла Великого;

• познайомляться з процесом формування державної влади;

• висловлюватимуть судження про причини феодальної роздробленості;

• розумітимуть відмінності між монархічною владою й конституційною монархією;

Основні поняття: « майордом», «герцог», «граф», «маркіз», «барон», «монархія», «імунітет», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станово-представницька монархія».


• 800 р. - Карл Великий дістав титул імператора;

• 843 р. - Верденський договір, розпад імперії Карла Великого;

• 1265 р. - скликання парламенту в Англії;

• 1302 р. - французький король скликав Генеральні штати.

Історичні діячі: Хлодвіг, Карл Великий, Філіпп IV.

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Запитання для бесіди

1. Які зміни сталися на території Європи внаслідок Великого переселення народів?

2. Що таке держава?

3. Які ознаки держави ви знаєте?

4. Кого із франкських королів ви можете назвати?

5. Що ви пам’ятаєте про цих королів?

Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що держава - це особлива форма організації соціально-неоднорідного суспільства.

Держава має особливі ознаки: територія, армія, закони, апарат управління.

Учні заносять у зошит визначення.

IІI. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя поєднана з реконструкцією засвоєних знань.

Учитель. Поселившись на території Римської імперії, германці по­знайомилися з більш досконалою політичною організацією. Влада короля була набагато сильнішою за владу племінного вождя.

Учитель пропонує учням порівняти владу племінного вождя та короля, заповнивши таблицю «Управління у франків».

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що з часом королівська влада зміцнилася. Карл Великий ліквідував посаду майордома та взяв управління до своїх рук.

Для того, щоб контролювати управління на місцях, король призначав спеціальних державних посланців, а щоб укази якомога швидше потрапляли в усі куточки країни, будувалися так звані королівські дороги. Спеціальні гінці доставляли королівську пошту.

Вже на етапі становлення у королівської влади виникає могутній союзник - церква. Учитель нагадує, що саме Хлодвіг першим прийняв християнство, а за ним охрестилися знатні франки. Управляти державою, спираючись на церкву, простіше - церква завжди підтримувала державну владу, стверджуючи, що вона встановлена Богом. У 800 р. Папа Римський Лев III проголосив імператором Карла Великого. Через 234 роки після падіння Західної Римської імперії на карті Європи з’явилася нова імперія - імперія Карла Великого.

Учитель. Для того, щоб заручитися підтримкою феодалів, Карл Великий запровадив так званий імунітет - надання великим землевласникам владних повноважень над населенням певної території. Великі феодали збирали податки, чинили суд, розшукували та карали злочинців. Поступово до них перейшла вся повнота влади на цій території. Водночас авторитет влади короля втрачався. Панування натурального господарства не стимулювало встановлення економічних зв’язків окремих регіонів держави.

У 843 р. між нащадками Карла Великого була підписана Верденська угода про розділ імперії.

Учитель пропонує учням прочитати документи та історичні тексти і дати відповіді на питання до них.

Текст 1. Зі «Скарги про розподіл імперії»

Франкська нація була блискучою в очах всього світу. Іноземні королівства - греки, варвари і сенат Лаціума надсилали до неї посольства. Плем’я Ромула, сам Рим - мати королівства - були підпорядковані цій нації: там її голова, за міццю якого стояв Христос, отримав свою діадему як апостолічний дар. Але тепер, занепавши, ця велика держава втратила одразу й свою пишноту, й титул імперії; державу, нещодавно ще єдину, розділено на три частини, й нікого вже не можна вважати імператором; замість володаря - дрібні правителі, замість держави - один лише шматочок. Загальне добро перестало існувати, кожний опікується своїми власними інтересами: думають, про що завгодно, одного лише бога забули. Немає більше народного зібрання, немає законів, даремно надумало б посольство прибути туди, де немає двору. Що ж сталося з сусідніми народами. Усіх їх, здавна об’єднаних узами згоди, за нинішніх часів, коли союз розірваний, будуть шматувати сумні чвари.

Запитання до тексту

1) Як ставиться автор до розподілу імперії?

2) До яких наслідків, на думку автора, мав призвести розпад імперії?

Текст 2. Феодальна роздробленість. Сучасний текст

Одна з частин колишньої імперії Карла Великого - територія сучасної Франції - у Х-ХІ ст. розпалася на володіння 40 крупних сеньйорів і безліч дрібних. У цей час королі Франції мали владу тільки у власних землях - королівському домені, який був меншим, ніж володіння окремих крупних феодалів. Проїзд територією володарів Нормандії, Бургундії, Анжу був небезпечним навіть для короля, не кажучи вже про торговців і селян, що їхали до Парижа.

Герцоги та графи вважали короля лише першим серед рівних і не раз воювали з ним. Король не міг збирати податки з населення країни, не мав права судити підданих, що не проживали в його домені, не міг видавати загальних для всієї країни законів. У Франції не було постійного війська, єдиної монети. Великі феодали були повними господарями у своїх володіннях.

Запитання до тексту

1) Яких змін зазнала влада королівська влада у Х-ХІ ст.?

2) Чому сталися ці зміни?

Робота з історичною картою

Учитель пропонує учням розглянути карту атласа «Англія та Франція в XII - на початку XIVст.» і дати відповіді на питання.

1) Який вигляд мала територія Франції у XII ст.?

2) Кому належала переважна більшість її території ?

3) Як називався домен французького короля?

4) Про що свідчило існування володінь англійської корони на території Франції?

Використовуючи метод «мозковий штурм», учитель пропонуе дати відповідь на запитання: Кому була вигідна феодальна роздробленість, і кому - ні?

Орієнтовні відповідей учнів

1) Феодальна роздробленість була вигідною крупним феодалам.

2) Від феодальної роздробленості потерпали переважно ремісники, торговці, селяни, дрібні лицарі, церква.

- На відміну від Франції, в XI ст. в Англії відбувався процес посилення королівської влади. Спочатку це було пов’язано із зовнішнім вторгненням, але згодом вигоду сильної королівської влади оцінили всі верстви населення. Англія стала першою країною в Європі, яка об’єдналася під владою короля. Але у другій половині XIII ст. в Англії знов спалахнув заколот проти короля. Королівське військо було розбито, а сам монарх потрапив у полон до одного зі своїх васалів. Для управління країною бунтівні васали скликали у 1265 р. зібрання, що отримало назву «парламент». На нього були запрошені барони, представники лицарів і великих міст. У роботі парламенту брали участь представники різних груп суспільства - станів, тому його можна назвати станово-представницьким зібранням. З часом парламент англійські королі стали скликати регулярно. Парламент домігся права брати участь в ухваленні законів і запровадженні податків. Парламент складався з двох палат: у палаті лордів засідали барони та церковні феодали; до палати общин входили лицарі і городяни. Саме вони стали опорою королів у боротьбі з великим феодалами.

У Франції в 1302 р. король Філіпп IV Красивий теж скликав станово-представницьке зібрання - Генеральні штати. Вони складалися з представників трьох станів, що засідали у палатах. Духівництво вважалося першим станом, феодали належали до другого. Городяни були третім станом.

Франція та Англія перетворилися на станово-представницькі монархії. Тут виникли органи, що представляли три стани суспільства. Разом із королем вони вирішували важливі питання - про податки, війну та мир, відносини з сусідніми країнами. Станово-представницькі органи з’явилися не тільки в Англії та Франції, але й в Іспанії - кортеси, у Польщі - сейми. У середньовічній Європі сформувалася станово-представницька монархія.

IV. Закріплення знань

1. Співвіднесіть терміни та поняття.

Рекомендуем ознакомится: http://vchitel.info