Затверджую

Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
Контрреволюційний переворот 9 термідора. Директорія.
Консульство й імперія.

Завданням семінару є вивчити причини, рушійні сили, етапи і наслідки французької буржуазної революції 1789р. становлення і форми державності у Франції в період 1789-1870 рр. Особливу увагу необхідно звернути на вивчення змісту «Декларації прав людини і громадянина» і Конституції 1791р. Крім того потрібно засвоїти хід і результати революції 1792р.,захоплення влади якобінцями, форми і методи здійснення ними влади, а також наслідки і закінчення якобінської диктатури.

Потрібно засвоїти умови прийняття і зміст Конституції 1795 року, розглянути причини слабкості влади Директорії, а також особливості процесу захоплення влади Наполеоном. Далі необхідно ознайомитись з діяльністю Наполеона, причинами його поразки, а також з особливостями реставрації монархії Бурбонів. Крім того потрібно розглянути передумови, хід і результати революції 1830 р.

Необхідно вивчити передумови, хід і наслідки революції 1848р. розглянути процес прийняття і зміст Конституції 1848р. а також особливості переходу від республіки до імперії. Далі потрібно дати оцінку діяльності імператора Наполеона III, розглянути причини падіння імперії, а також проаналізувати особливості переходу влади до Паризької Комуни. Потім необхідно засвоїти методи здійснення влади Комуною і причини її поразки.
Самостійна робота

  1. Органи державної влади в період директорії, консульства та імперії Наполеона.

  2. Реставрація монархії. ІІ імперія.

  3. Причини виникнення Паризької комуни. Паризька комуна як форма органів самоврядування.

  4. Судова система.

  5. Соціально-економічні перетворення.

  6. Утворення Третьої республіки. Державний лад періоду Третьої республіки.

  7. Джерела права, кодифікація законодавства у період І імперії.

  8. Основні риси права Франції у кінці ХУІІІ – на початку ХХ ст.

Паризька Комуна 1871, перша пролетарська революція і перший уряд робочого класу, що проіснував в Парижі 72 дні (18 березня – 28 травня). Виникнення Паризької Комуни було закономірним історичним явищем, викликаним глибокими соціальними протиріччями усередині французького суспільства, що загострилися до кінця 60-х рр. у зв'язку із завершенням промислового перевороту, зростанням чисельності і організованості пролетаріату, підвищенням його класової свідомості; в той же час Паризької Комуни з'явилася результатом боротьби французького і міжнародного робочого класу проти капіталістичної експлуатації і політичного панування буржуазії. У Франції першою спробою повалити буржуазних буд було Червневе повстання 1848. До кінця 60-х рр. думка про революцію, яка приведе до знищення капіталістичних буд, усе більш опановувала розуми передової частини французького пролетаріату.

Комуна створювала новий судовий апарат. Низовою судовою інстанцією залишалися мирові судді, які повинні були обиратися населенням. Але тимчасово їх довелося призначати Виконавчій комісії. Мирові судді розбирали як цивільні, так і незначні кримінальні справи. Для серйозніших справ передбачалося створити Палату цивільних справ.

Комуна проголошувала демократичне судочинство, прилюдний, рівний для всіх суд, виборність суддів, свободу захисту. Широкі права надавалися звинуваченим. Вони мали право вимагати виклику свідків за рахунок Комуни, обирати захисника на свій розсуд.

Третю республіку було проголошено 1870 p. але тільки 1875 р. оформлено конституційно. Законодавча влада в країні належала двопалатному парламентові. Палата депутатів обиралася прямим загальним голосуванням. Жінки та військовослужбовці участі у виборах не брали. Сенат обирався представниками органів місцевого самоврядування. Головою виконавчої влади вважався президент. Фактичним головою уряду, як органу виконавчої влади, був прем'єр-міністр.

У перші роки існування республіки в парламенті переважали монархісти. На виборах 1876 р. республіканці завоювали більшість у палаті депутатів і поступово усунули монархістів від влади. У 1879 р під тиском республіканців пішов у відставку президент Франції маршал Мак-Магон, відомий своїми симпатіями до монархістів. На його місце було обрано республіканця Жюля Греві.


Керівники Третьої республіки вважали себе продовжувачами справи французької революції 1789 р. Від неї Третя республіка успадкувала державний трикольоровий прапор, національний гімн «Марсельєзу», національне свято 14 липня – день узяття Бастилії.
Запитання для самоконтролю

  1. Причини, рушійні сили і етапи буржуазної революції у Франції.

  2. Декларація прав людини і громадянина 1789 року. Її зміст і характеристика.

  3. Прийняття, зміст, оцінка першої конституції Франції 1791 року. Влада жирондистів.

  4. Встановлення якобінської диктатури. Декларація прав людини і громадянина та конституція 1793 року.

  5. Державний устрій якобінської диктатури.

  6. Основні соціально-економічні і політичні перетворення якобінців.

  7. Історичне значення і оцінка якобінської диктатури.

Тема 17. Виникнення та розвиток держави і права буржуазної Німеччини

План семінарського заняття

  1. Віденський конгрес та його наслідки. Революція 1848 року.

  2. Північнонімецький союз. Утворення німецької імперії.

  3. Характерні риси права.

Дана тема охоплює комплекс питань, що характеризують основні етапи виникнення і розвитку буржуазної держави і права Німеччини: падіння Священної Римської імперії німецької нації, форми об'єднання німецької держави, революція 1848-1849 р. боротьба Пруссії за гегемонію в Німеччині й утворення Німецької імперії, право Німеччини.

При вивченні цієї теми насамперед потрібно врахувати одну особливість – Німеччина до 1871 р. не була єдиною державою. Тому термін «Німеччина» у цей час може служити як позначення території німецьких держав.

Розглядаючи революційні події в Німеччині 1848-1849 рр. потрібно проаналізувати завдання, що стояли перед революцією. Одним з таких було політичне об'єднання країни. Досліджуючи питання про державний розвиток Німеччини в період революції потрібно визначити діяльність малонімецької та великонімецької партій, що виступали за різні шляхи об'єднання держави. Вивчаючи законодавство необхідно зробити аналіз конституції Пруссії 1848 р. Потрібно також враховувати законодавчі процеси, що проходили в загальнонімецькому масштабі. Так, у 1849 р. була прийнята загальнонімецька (Франкфуртська) конституція. Однак у результаті поразки революції, проект конституції не був реалізований.

Після революції 1848-1849 р. продовжується боротьба за лідерство між Пруссією й Австрією, яка завершується домінуванням прусської політики на німецьких землях. Тому важливо проаналізувати прусську конституцію 1850 р. яка зберігала чинність до 1919 р.

При вивченні права Німеччини потрібно зупинитись на розвитку цивільного і кримінального законодавства. У сфері цивільного права політична роздробленість країни зумовлювала й правову роз'єднаність. Слід простежити процес кодификації цивільного права в окремих німецьких державах.

Розвиток кримінального права також залежав від політичної ситуації в країні. Кримінальні кодекси приймалися в окремих німецьких державах і під впливом французького кримінального кодексу 1810 р. Особливе місце посідає кримінальний кодекс Північнонімецького союзу 1869 р. оскільки він став основою для загальнонімецького кримінального законодавства.
Самостійна робота

  1. Конституція 1850 р.

  2. Отто фон Бісмарк («залізний канцлер Німеччини»).

  3. Конституція 1867 р.

  4. Конституція Німецької імперії 1871 р.

  5. Німецьке цивільне уложення.

За Конституцією 1850 р. король зберігав право абсолютного вето з метою не допустити «довільної зміни існуючого становища». Йому ж належало право законодавчої ініціативи. Король був главою виконавчої влади. Він міг розпускати нижню палату, що іноді й відбувалося ще навіть до першого засідання ландтагу, якщо склад обраних депутатів видавався монарху надто ліберальним. Міністри були непідзвітними ландтагу, не несли колективної відповідальності не йшли у відставку внаслідок вотуму недовіри. По суті, ландтаг залишався дорадчим органом при королі. З деякими поправками ця конституція діяла у Пруссії до 1919 р.

Конституція Німеччини 1871 року. За нової німецької конституції до складу новоствореної імперії увійшли 22 монархії (серед них Прусія, Баварія та Саксонія) і кілька вільних міст, включаючи Гамбург. Конституція наділила ці держави незначною самостійністю, поступово скорочується. Главою імперії, імператором, був за конституцією прусський король, і це відповідало реальному співвідношенню сил у знов утвореному державі. На долю Прусії припадало понад половину всієї території Німеччини і 60% населення країни. Імператор був главою збройних сил: «Імператор. від імені імперії оголошує війну та укладає мир» (ст. 11), призначав чиновників імперії: «Імператор призначає посадових осіб імперії, змушує їх присягати імперії і дає в разі потреби розпорядження про їх звільнення» ( ст. 18), включаючи главу уряду - імперського канцлера. Імператору надавалося право призначення членів верхньої палати парламенту від Пруссії. Конституція давала йому можливість керівництва міністрами імперії і самої Пруссією.

Німецьке цивільне уложення – пам'ятка цивільного права Німеччини кін. ХІХ ст. Відоме також під назвами «Німецький цивільний кодекс», «Бісмарківський кодекс». О. Бісмарк як канцлер об'єднаної Німеччини сприяв розробці проекту Німецького цивільного уложення, яке було прийняте 18.01.1896р. а стало чинним з 01.01 1900 р. Складається з 2885 статей, зосереджених у 5 книгах: 1) Загальна частина; 2) Зобов'язальне право; 3) Право власності; 4) Сімейне право; 5) Правонаступництво. Німецьке цивільне уложення остаточно покінчило з партикуляризмом німецького цивільного законодавства. Встановлення загальних вимог для різних видів угод стало важливим німецьким «юридичним винаходом». Уложення передбачало, що кожна людина при народженні набуває правоздатності. Значною мірою по-новому закріплювалися питання власності, сервітутів, іпотеки, контрактів, передачі зобов'язань, без підставне збагачення, деліктів тощо. За уложення церковна реєстрація шлюбу могла мати місце лише після його державна реєстрації. Визнавалися приватні й публічні заповіти майна Німецьке цивільне уложення справило істотний вплив на кодифікацію цивільного права в ін. країнах.
Індивідуальна робота

Рейнський союз.
Рейнський союз утворився після захоплення Францією Німеччини та ліквідації «Священної Римської імперії німецької нації». До складу Р.С. увійшло 16 монархій під протекторатом Франції а саме Наполеона I. створене відповідно до договору між Францією і державами Західної і Південної Німеччини. Підписаний 12 липня 1806 року в Парижі .

Наполеонівські війни і Німецька медіатизація перекроїли мапу Німеччини: з 51 вільного міста Наполеон залишив лише п'ять, решта ж були передані десятку найбільших держав. Та ж доля спіткала сотні дрібних князівств, церковні володіння і землі імперських лицарів .

При підписанні договору про створення Рейнського союзу 12 липня 1806 16 південно- і західнонімецьких князівств офіційно оголосили про свій вихід з Священної Римської імперії і об'єднання в конфедерацію під патронажем Наполеона. Перед підписанням Наполеон поставив перед учасниками 24-годинний ультиматум, за яким у разі непідписання французькі війська повинні були бути введені в південно-і західнонімецькі землі. За кілька днів після укладення договору Рейнського союзу Франц II. який став у 1804 імператором Австрійської імперії. зрікся престолу Священної Римської імперії німецької нації і оголосив про її скасування. Це було також виконанням ультиматуму Наполеона.
Запитання для самоконтролю

  1. Роль Німецького союзу 1814 р. у формуванні єдиної Німецької держави.

  2. Митний союз німецьких держав та його основна роль.

  3. Основні положення Конституції Прусії 1850 року.

  4. Утворення Австро-Угорської держави.

  5. Особливості Німецького права.

Тема 18. Держава і право США Новітнього часу

План семінарського заняття

  1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.

  2. Зміни в Конституції.

  3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.

  4. Місцеве управління, суд, поліція.

  5. Характеристика основних джерел і галузей права.

  6. Податкова система США.

Вивчення історії державно-правового розвитку США в сучасний період має велике значення, оскільки це одна із найбільш розвинених, з цікавими державно-правовими інститутами та давніми демократичними традиціями держава.

Завданням даного семінару є висвітлення соціально-економічного і політичного розвитку країни в період після першої світової війни до наших днів, важливих змін в державному устрої і політичному режимі США на цей час. Під час підготовки до семінару студенту слід уважно вивчити першоджерела, зокрема, ще раз прочитати конституцію США, знати зміст і значення усіх поправок до неї, показати застосування конституції на практиці. Зверніть увагу на такі тенденції розвитку державного життя, як централізація державного апарату, посилення президентської влади тощо. Поясніть причини появи у післявоєнний час антидемократичного законодавства; спробуйте розкрити суть і шляхи розвитку американської демократії в сучасний період, порівняти її з процесом становлення демократії в Україні, можливість і доцільність запозичення суспільно-політичного та державно-правового досвіду такої країни як США.
Самостійна робота

  1. Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду.

  2. Зміни у соціальній структурі США протягом другої половини ХХ ст.

  3. Федеральний закон та закони штатів.

  4. Цивільне, трудове та кримінальне право США.

  5. Основні напрями державно-правового розвитку США у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

США вступили в ХХ ст. як найбільша індустріально-аграрна держава. Бурхливий економічний розвиток, характерний для США в останні десятиріччя ХІХ ст. продовжувався з такою ж інтенсивністю на початку ХХ ст. У Сполучених Штатах продовжували діяти багато попередніх факторів, що обумовили прискорений економічний розвиток після Громадянської війни. Швидкими темпами відбувався процес індустріалізації, продовжувався розвиток високотоварного фермерського господарства, зберігався надзвичайно ємкий внутрішній ринок. Створення могутніх монополістичних об’єднань у період 1898 – 1903 рр. набуло особливо широкого розмаху. На початку ХХ ст. у США створюються могутні трести, які стали монополістами в різних галузях виробництва. Першим в історії США і найбільшим корпоративним об’єднанням у металургії став Стальний трест (Ю.С. Стіл корпорейшн) з капіталом 1 млрд. дол. Другим провідним монополістичним об’єднанням був родоначальник трестів нафтовий трест Джона Рокфеллера «Стандарт ойл», який розвивався швидкими темпами.

Перехід до панування монополій корпоративного виробництва і фінансової олігархії суттєво вплинуло на систему економічних відносин, у Сполучених Штатах.

Своєрідність американського права, як і англійського, полягає у тому, що в законах відтворюються норми, сформовані судовою практикою. Норми, вироблені законодавцем, входять до системи американського права лише після їх кількаразового застосування і роз'яснення судами, коли виникає можливість посилатися не на самі норми, а на судові рішення, прийняті на їх основі. Відомий компаративіст Рене Давид підкреслює цю особливість такими словами: «Якщо немає прецедентів, американський юрист охоче скаже: «З цього питання право мовчить» – навіть якщо існує цілком очевидна норма закону, що стосується даного питання».

Високе місце судового прецеденту в ієрархії джерел американського права і законодавства США визначається низкою чинників. По-перше, Верховний суд США є одним з інтерпретаторів тексту федеральної Конституції внаслідок належного йому права конституційного нагляду (в США немає спеціального конституційного суду). По-друге, Конституція містить положення загального і невизначеного характеру, що потребують конкретизації, яку здійснюють у формі судового тлумачення їх змісту в зв'язку з виникаючими конкретними казусами. По-третє, законодавець відчуває ускладнення при регулюванні суспільних відносин, яке лише в загальному вигляді «позначено» у Конституції. Тому в збірниках рішень Верховного суду США містяться тлумачення і визначення майже всіх аспектів діяльності федеральної законодавчої влади.
Індивідуальна робота

Законом Тафта-Хартлі (1947 р.)
Законом Тафта-Хартлі був налагоджений ретельний контроль держави за регулюванням трудових відносин. У США що п'ять років перевидається федеральний Звід законів. Потреба у регулюванні складних і взаємопов'язаних сфер соціального життя та правового спілкування викликали появу такої комплексної галузі права, як ділове право, антимонопольне право, права юридичних осіб. Акціонерні товариства (корпорації) в США є товариствами з обмеженою відповідальністю (відповідальність визначається кількістю акцій). Вони поділяються на корпорації та. фірми. Фірми є товариствами з повною відповідальністю за борги, оскільки майно фірми вважається спільною власністю.
^ Запитання для самоконтролю

  1. Причини Великої американської депресії.

  2. Головні напрями «Нового курсу» Ф. Рузвельта:

а) реформування банківсько-фінансової системи;

б) реформування промисловості. «Кодекси чесної конкуренції»;

в) реформування аграрної сфери;

г) реформування соціальної сфери та профспілкових відносин. Закон Вагнера 1935 р.

  1. США у період Другої світової війни.

  2. Право США у першій половині ХХ ст.:

а) джерела права;

б) розвиток делегованого законодавства;

в) цивільне право;

г) кримінальне право.

Тема 19. Держава і право Німеччини Новітнього періоду
План семінарського заняття

  1. Революція в Німеччині 1918 року та її наслідки.

  2. Встановлення фашистської диктатури.

  3. Крах фашистської диктатури. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини.

  4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об`єднання Німеччини.

  5. Судові та правоохоронні органи Німеччини.

  6. Податкова система Німеччини.

Необхідно дати характеристику причин і суті демократичної революції в Німеччині, показати утворення республіки, прийняття та зміст Веймарської конституції, розкрити соціальні корені фашизму, причини встановлення його в Німеччині, показати особливості соціально-економічного і політичного розвитку, які сприяли встановленню фашистської диктатури, дати характеристику фашистської держави і права в Німеччині. Варто порівняти цей режим з іншими тоталітарно-шовіністичними державами і режимами, наприклад, сталінським та ін.

Розглядаючи наслідки Другої світової війни, необхідно з’ясувати причини розколу Німеччини, шляхи розвитку держави і права в умовах існування двох німецьких держав ФРН і НДР (на основі порівняльного аналізу). Внаслідок глибокої соціально-економічної та політичної кризи тоталітарні режими Східної Європи зазнали краху, результатом чого стало падіння комуністичного режиму НДР та об’єднання Німеччині. Необхідно прослідкувати усі ці події та проаналізувати основні процеси, проблеми державно-правового розвитку об’єднаної Німеччини.

При розгляді даного питання необхідно спочатку засвоїти результати Потсдамської конференції, яка визначала принципи управління і поділ сфер впливу на території Німеччини ніж державами переможницями. Далі слід розглянути процес об’єднання західних зон окупації і особливості утворення на території радянської зони окупації Німецької демократичної республіки. При цьому потрібно засвоїти зміст Конституції НДР 1949р. Крім того, необхідно розглянути процес об’єднання німецьких держав в єдину державу.
Самостійна робота

  1. Характеристика Веймарської конституції.

  2. Веймарський мирний договір 1919 р.

  3. «Ніч довгих ножів».

  4. Характеристика права фашистської Німеччини.

  5. Порівняльна характеристика Конституції ФРН та Конституції НДР 1949 р.

Конституція 1919 р. увійшла в історію під назвою Веймарської (за місцем її прийняття), стала однією з найбільш демократичних конституцій, відомих в цей час буржуазним країнам. Вона розроблялася в умовах, коли революція в Німеччині ще не було придушено, що й знайшло відображення у демократичній, суто компромісному зміст її положень, у закликах до «громадянського миру», «співпраці всіх класів», до «свободи» і «справедливості».

Зміст Конституції було обумовлено не тільки зіткненнями інтересів і угод різних соціально-політичних сил у Національних зборах, а й тими кардинальними соціальними та політичними змінами, які відбулися в Німеччині в переломний період її історії з листопада 1918 р. по червень 1919.

Проект конституції був складений протягом кількох днів на основі розробленого ним раніше з власної ініціативи проекту і після доробки, в якій брав участь як представник уряду М. Вебер, був направлений в СНУ під назвою «Проект майбутньої конституції (загальна частина)».Він складається всього з 68 статей. «Попередній проект» конституції містив три розділи: «Імперія і вільні німецькі держави», «Рейхстаг», «Імперський президент і імперський уряд».

«Ніч довгих ножів» – образна назва чисток проведених в Нацистській Н імеччині з 30 червня до 2 липня 1934 р. Основна частина страчених належала до організації СА (парамілітарної організації НСДАП ).

Гітлер вдався до чисток в СА та стратив її лідера, Ернста Рема. оскільки вбачав у незалежності організації та схильності її членів до вуличного насильства загрозу особистій владі. Також він прагнув заспокоїти командування збройними силами, Рейхсверу. яке побоювалось амбіцій Рема підпорядкувати та поглинути Рейхсвер в СА. Також Гітлер скористався чистками аби позбутися супротивників свого режиму. особливо прибічників віце-канцлера Франца фон Папена. та поквитатись зі старими ворогами.

За час проведення операції було страчено 85 чоловік, однак остаточна кількість загиблих може сягати сотень, понад тисячу було заарештовано. Більшість страт була здійснена СС ( нім. Schutzstaffel) та Гестапо ( нім. Geheime Staatspolizei). Чистка підсилила та консолідувала підтримку Гітлера в Рейхсвері. Також вона забезпечила юридичні умови для нацистського режиму, оскільки суди, в прагненні догодити та показати свою лояльність режимові, скасували перепони позасудовому переслідуванню .
Індивідуальна робота

Постдамська конференція.
Потсдамська конференція – конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні – СРСР. США. Великої Брит анії .

Конференція відбувалася від 17 липня до 2 серпня 1945 року. У роботі конференції брали участь Голова Ради Народних Комісарів СРСР Йосип Ст алін . Президент США Гаррі Трумен. Прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі. На ній були прийняті рішення про денацифікацію. демілітаризацію. демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації. знищення німецьких монополій, репарації. про західний кордон Польщі. про вступ СРСР у війну проти Японії та розглянуті інші питання.
Запитання для самоконтролю

  1. Державно-правовий розвиток Німеччини.

  2. Політико-правові наслідки листопадової революції 1918 р.

  3. Державний лад Веймарської республіки та Конституція 1919 р.

  4. Політико-правові аспекти приходу нацистів до влади.

  5. Зміни у Конституції 1919 р.

  6. Державний лад Третього рейху. Репресивно-каральна система нацистської Німеччини.

  7. Право Німеччини

Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
Семінарське заняття

План семінарського заняття

  1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.

  2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.

  3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.

  4. Основні джерела та риси права.

  5. Судові та правоохоронні органи Франції.

  6. Податкова система Франції.

У Франції після закінчення Другої світової війни була встановлена четверта республіка, конституцію якої було прийнято в 1946 р. Необхідно проаналізувати державний устрій Франції відповідно до цієї конституції, яка встановила парламентську республіку.

Особливе місце посідає політична боротьба навколо виборів у Національні збори 1946 р. у результаті якої була змінена виборча система (пропорційна на мажоритарну). Важливо також розглянути резолюцію Національних зборів 1951р. про перегляд конституції 1946 р. У підсумку в 1954 р. була проведена конституційна реформа, у результаті якої збільшилася роль президента й уряду. Особливо варто розглянути вибори 1956 р. у результаті яких перемогла компартія і, таким чином, буржуазія зажадала ліквідації четвертої республіки. Слід проаналізувати причини падіння режиму четвертої та встановлення режиму п’ятої республіки (додатково визначити роль Ш. де Голля в цьому процесі).

Необхідно проаналізувати конституція 1958 р. та характеризувати державний устрій Франції, зважаючи на виключне збільшення повноважень президента. Потрібно проаналізувати розвиток Франції після виходу Ш. де Голля у відставку в 1969 р. вказати на початок націоналізації економіки в період президентства соціаліста Ф. Міттерана (1981 р.) та вказати на зміни у політиці після приходу до влади Ж. Ширака та Н. Саркозі. В галузі цивільного права Франції в другій половині ХХ ст. відбулися істотні зміни. Необхідно розглянути зміни в чинному цивільному кодексі Наполеона 1804 р. (зокрема, в 1978 р. до нього було введено поняття юридичної особи, кодекс доповнено 300 статтями). Відбулося також обмеження прав власника і свободи договору. У галузі кримінального права потрібно розглянути зміни, внесені в наполеонівський кримінальний кодекс 1810 р. (у 1981 р. скасована страта). Особливе значення має аналіз кримінального кодексу Франції 1992 р. що цілком замінив кодекс 1810 р. У ньому зберігається демократична і гуманістична спрямованість. Вищою мірою покарання за кодексом 1992 р. стає довічне ув’язнення.
Самостійна робота

  1. Народний фронт в політичній та державно-правовій історії Франції.

  2. Конституція 1946 р.

  3. Конституція 1958 р.

У січні 1936 року була опублікована Програма Народного фронту. Основними її вимогами були: розпуск і роззброєння фашистських організацій, чистка армії та державного апарату від фашистських елементів, реорганізація Французького банку, закріплення демократичних прав і свобод, обмеження експлуатації, боротьба з безробіттям і т. ін.

У виборах 1936 року Народний фронт отримав переконливу перемогу. За партії, що входили до складу Народного фронту, було подано 5,5 мільйона (56,6 %) голосів. Був сформований уряд Народного фронту, до якого увійшли соціалісти і радикали. Головою ради міністрів став соціаліст Леон Блюм.

Уряд Народного фронту провів низку важливих демократичних заходів: розпустив деякі фашистські організації, провів націоналізацію деяких галузей воєнної промисловості, встановив сорокагодинний робочий тиждень, оплачену відпустку (чотирнадцять днів), визнав колективний договір, виділив кредити селянству і ремісникам.

В травні 1958 р спалахнув заколот реакційного шовіністичного офіцерства, яке вимагало встановлення влади «сильної руки». Уряд погодився на це, влада була знову пере дана де Голлю. Почалася розробка Нової Конституції. У жовтні 1958 р. була прийнята Нова Конституція Франції, що означало кінець IV Республіки і початок V Республіки.

Згідно з новою Конституцією повноваження парламенту були значно звужені, а президента – розширені. Він фактично одер жав можливість одноосібно визначати внутрішню та зовнішню політику країни, призначати Прем'єр-міністра і міністрів без за твердження їх парламентом, право розпускати Національні збори, приймати, згідно зі ст. 16 Конституції, будь-які надзвичайні заходи, «які диктуються обставинами», при цьому він не несе ніякої політичної відповідальності за свої дії. Перелік основних прав громадян в Конституції був відсутнім.
Індивідуальна робота

Він організував у Лондоні рух «Вільна Франція» (пізніше «Бойова Франція»), і воював проти нацистів у 1940 - 1944 рр. був главою тимчасового уряду Франції 1944 - 1946 рр. лідером власної партії. У 1958 р. національні збори доручили йому сформувати уряд на час економічної відбудови Франції і вирішити проблему кризи в Алжирі. Він став президентом наприкінці 1958 р. змінив конституцію у бік зміцнення президентської влади і працював до 1969 р.
Запитання для самоконтролю

  1. Встановлення Четвертої республіки. Конституція 1946 р.

  2. Криза Четвертої республіки. Перегляд Конституції 1946 р.

  3. Встановлення П’ятої республіки. Конституція 1958 р.

  4. Розвиток П’ятої республіки з 70-х років ХХ ст.

  5. Право Франції:

а) джерела права;

б) цивільне право;

в) кримінальне право.
Тема 21. Держава і право Великобританії нового часу
Семінарське заняття

План семінарського заняття

Рекомендуем ознакомится: http://skaz.com.ua